on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

14.03.2024, 23:17

Кількість ідентифікованих картин, які викрали військові РФ під час втечі з Херсона, зросла до 94 робіт

  Робота художника Михайла Шапошникова "Півонії", ...
14.03.2024, 23:13

"Кава з ароматом перемоги": херсонський театр презентував концертну програму

  Херсонський обласний музично-драматичний театр ім. М. Куліша презентував ...
14.03.2024, 23:06

У Херсоні відбувся концерт для місцевих жителів, військових та волонтерів

  9 березня 2024 року у Херсоні відбувся концерт для місцевих ...

 Стрільча скеля


За Стрільчий острівок давно між людьми балачка є, що там закопані гроші. Запорожці, кажуть, викопали на острівку яму, поклали до неї свій скарб: талярі золоті та срібні, залізо, рушниці і дещо інше; тоді взяли й засипали піском. Потім взяли хлопця літ дванадцяти, котрого украли на Вкраїні, положили на тім місті, де скарб, і давай його бити лозинням. Вибили добре та й питають:
— А що, знаєш, за що б'ємо?
— Не знаю,— каже хлоп'я, а само плаче, сердешне.


Запорожці давай знову бити хлопця. Перестали та й питають:
— А що, знаєш, за що б'ємо?
— Ой, татусеньки, рідненькі, їй-богу не знаю,— каже хлопець. Вони його втретє давай періщить. Кричало, кричало бідне хлоп'я. А далі аж охрипло.
— Годі,— кажуть запорожці і давай знову: — Скажи, за що б'ємо! Як не скажеш, начувайся!
— Знаю,— каже хлоп'я,— цебто за те, щоб знав, де скарб заховали, щоб цього місця не забув.
— Ну, — кажуть запорожці, - подивися ж кругом та й іди собі з Богом. Може, знайдуться добрі люди.


Вирвалось хлоп'я та між людьми давай розпитувати шлях на Вкраїну. Чи вже довго йшло, чи не довго, а до батька допиталось. Це було, кажуть, зараз після того, як Січ зруйнували. Років через декілька десятків з Київської губернії по Дніпру плив старий дід. Став він біля нашої слободи, пішов на Стрільчий острівок і давай скарб шукати. Шукав, шукав, нічого не знайшов, бо те місто тепер загорнуто камінням. А далі прийшов у слободу і давай розпитувати, чи ніхто грошей не відкопував. У слободі ніхто й не знав про гроші. Давай тоді дід розповідати всю історію, бо він був саме той, котрого запорожці били. Дід ще розказував і приміту, де гроші.
— На тім боці Дніпра, якраз напроти острівка Стрільчого,— каже, - стояв колись старий-старий та товстий дуб; на дубові була гілка товста, котра якраз показувала на острівок - саме на те місце, де скарб.
Деякі старі люди ще пізнають того дуба. Тепер на тім місці виросла груша.

Джерело: Старовинні Українські Легенди - Харків, 2006
 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.